Значення Роксолани в історії

З початку правління Роксолани розпочався період, який історики називають «правління привілейованих жінок» або «правління султанш» — період впливу дружин султанів на своїх чоловіків (друга половина XVI — перша половина XVII століття). Деякі історики вважають, що Роксолана піклувалася і про свою батьківщину — нібито вона докладала зусиль для звільнення своїх співвітчизників, запобігала нищівним набігам татар. Хоча чітких свідчень про саме таке її ставлення до України немає. На противагу цьому є факти, що татари, як і раніше, здійснювали щорічні набіги на територію, з якої походила Роксолана, чинили жорстокі розправи, забирали велику кількість полонених. Під час одного з таких походів вони зруйнували Запорізьку Січ і змусили козаків шукати порятунку в російського царяІвана Грозного. Приблизно в той самий час уперше було впроваджено суворе мито для християнських паломників, які прямували до Храму Гробу Господнього, а на ці кошти була побудована мечеть[4]. Український письменникПавло Загребельний, який ретельно дослідив історію Роксолани і написав про неї роман, на питання «Як Роксолана допомагала Україні через Сулеймана?» в одному з інтерв'ю відповів: «Ніяк. Почитайте історію Грушевського: за час його правління татари (ними фактично керували турки) здійснили 38 набігів (майже по одному кожного року). В султана до Роксолани були душевні симпатії, але вони мали домашній характер. Не потрібно тішити себе ілюзіями. Вона просто боролася за себе як за особистість. До речі, її розум та характер нагадує Тимошенко. З деяких джерел відомо, що вона була невисокого зросту, не була красунею, але була дуже чарівною. В неї був якийсь особливий ніс, який хвалив навіть Вольтер. Він говорив, що «заради нього Сулейман міг би віддати всю Європу»[4]. Ще двічі султани Османської імперії (Сулейман ІІ та Ібрагім І), вже у ХVІІ столітті, брали шлюб з українками. Одна з них, Хатідже Турхан Султан, була матір'ю султана Мехмеда ІV і відома тим, що збудувала у Стамбулі біля Галатського мосту велику мечеть Йені Джамі. У культурі Громадська баня (гаммам), побудована Сінаном в Стамбулі за наказом Роксолани З ім'ям Роксолани пов'язано спорудження в Стамбулі багатьох історичних пам'яток. А її життя та діяльність привернули увагу численних митців, зокрема, письменників та живописців, які присвятили їй чимало творів. Також в Україні її ім'ям сьогодні називають музичні ансамблі, сорти горiлки, груш, крейсерську яхту, зовнiшньоторговельне виробниче об'єднання тощо. Архітектура Існує версія, що спогади про пережиті після полону приниження постійно переслідували Хурем. Нібито невипадково султанша, як тільки у неї з'явилися гроші, звеліла знести невільничий ринок і поставити на його місці мечеть, медресе і богадільню. Мечеть і лікарня в будівлі богадільні донині носять ім'я султанші, так само як і прилеглий до них район міста. У Стамбулі ім'я Роксолани носить також велика громадська лазня (хаммам), побудована за її наказом Сінаном. Нині це пам'ятник архітектури, що охороняється державою. Лазня була побудована на гроші Хурем за умови, що прибутки від її експлуатації йтимуть на підтримку в належному стані мечеті Айя-Софія (колишній Софійський соборКонстантинополя). Література Про султаншу Хурем написано декілька романів, десятки історичних досліджень різними мовами, в яких її нерідко зображають як жорстоку злочинницю. Про неї також писали італійські дипломати, що були при турецькому дворі, і навіть Вольтер. Образ Хурем за чотири з половиною століття вкрився такою кількістю чуток, легенд, суперечливих оцінок, зазначають історики, що фактично неможливо розгледіти справжню подобу цієї жінки. В Україні про Роксолану написані: драма Гната Якимовича (1869). повістьОсипа Назарука («Роксоляна», 1930). повістьСергія Плачинди та О. М. Орловського(«Роксолана або Анастасія Лісовська») . повістьЮрія Колісниченка («Неопалима купина», 1968). поемаЛюбові Забашти«Роксоляна. Дівчина з Рогатина» (1971). романМиколи Лазорського («Степова Квітка», 1965). романПавла Загребельного («Роксолана», 1980). студія Ірени Книш «Імператорська карієра Анастазії Лісовської» (1966) [1]. оповіданняА. Лотоцького «Роксолана». Історична праця українського ученого-східознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, 1924. У світі про Роксолану написані: Музика Про Роксолану написано біля двох десятків музичних творів, серед них: операДениса Січинського «Роксоляна» (1908–1909), двоактний балет Дмитра Акімова«Роксолана» (2009), мюзикл С. Галябарди і А. Святогорова, опера Олександра Костіна «Сулейман і Роксолана або Любов в гаремі» в 3-х діях. Кіно Про султаншу знято телесеріал «Роксолана» (1997) з Ольгою Сумською в головній ролі (виробництво — Україна). Документальна стрічка «Роксолана: кривавий шлях до престолу» у серії «У пошуках істини» (2008) (виробництво — Україна). Також знімається турецький телесеріал «Величне століття. Роксолана» («Muhtesem Yuzyil», 2011–2013) режисером Тайланом Бирадерлером на основі декількох історичних матеріалів та історичних джерелах. Театр Театральна виставаРоксоланаТернопільського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, роль Роксолани в якому зіграла Люся Давидко . Вистава "Роксолана" (прем'єра 1988р.) Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру ім.Т.Шевченка. Роль Роксолани зіграла Олександра Копитіна. Вшанування пам'яті В Рогатині, її рідному місті, в честь неї названа площа, на якій встановлений пам'ятник.

Галерея Лист Роксолани до Сигізмунда Августа 1549. Хасекі Султан Імарет в Єрусалимі. Сулейман 1533 Весілля в Кані Галілейські. Мечеть Сулеймана в Стамбулі, 2006]] Осип Назарук. «Роксоляна». Обкладинка аудіокниги

Основна

• Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Імператорська карієра Анастазії Лісовської (у 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни) // Книш І. Відгуки часу: Вибрані нариси, статті, спогади, матеріяли. — Вінніпег, 1972. — 404 с.: іл.
• Кримський А. Історія Туреччини. — 2-е вид., випр. — Київ-Львів, 1996. — 288 с.
• Османська імперія // Рубель В. А.Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. — С. 338 — 364.
• Полищук А. Наследство Сулеймана Великолепного // Вокруг света. — № 6. — 1997. — С. 42.
• Роксолана: Міф чи гордість // CITY LIFE/ — № 5. — 2005. — С. 18 — 25.
• Хом'як Т. В. Психологізм як один із засобів характеротворення образу Роксолани (за романом О. Назарука «Роксоляна») // Вісник Запорізького національного університету — № 2. — 2008.
• Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навч. посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів. — К., 1997. — 311с.

Додаткова

• Ali Kunh al-ahbar.- universite kutupanesi. — № 5959. — var. 341.
• Bragadino Pietro // Alberi Eug. Le relazioni degli ambasciatori Veneti al Senato,- Florencia, 1855. — т. IX (= сер. З, т.1).
• Hammer J. V. Histoire de l'Empire Ottoman. — Paris, 1836. — т. V. — 769 c.
• Muhimme (Збірник пояснень законодавчих актів Османської імперії): У 80-ти т. — Т. 4-6.
• Navagelo Bernardo // Alberi Eug. Le relazioni degli ambasciatori Veneti al Senato. — Florencia, 1840. — т. III (= сер. З, т. І) — С. 74.
• Антонович В. Драгоманов М. Историческия песни малорусскаго народа. — 1874. — 432 с.
• Антонович В. Мемуары, касающиеся истории южной России. — Т. І. (додаток до «Киевской Старины». 1889. — май, август, сентябрь).